Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

Дистанційне навчання. Історія України. 10-А клас

 

Учитель: Гаврилюк Ю.П.

 

Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

 

Західноукраїнські землі опинилися на початку 20-х рр. ХХ ст. у складі трьох держав: Східна Галичина у складі Польщі, Північна Буковина та Південна Бессарабія у складі Румунії, Закарпаття у складі Чехословаччини.

 

Загальна характеристика Західноукраїнських земель

у 20–30-ті рр. ХХ ст.

 

Політична сфера

  •  відсутність органів самоврядування;
  •  заборона українським представникам обіймати адміністративні посади в державі, керівні посади в армії;
  •  обмеження політичних прав українців.

 

Економічна сфера

  •  колоніальний характер економіки;
  •  панівне становище іноземного капіталу;
  •  переважання аграрного сектора;
  •  екстенсивний характер сільського господарства
  •  малоземелля та безземелля селян;
  •  міграція та еміграція населення як результат безземелля та безробіття;
  •  розвиток кооперативного руху.

 

Екстенсивний розвиток розвиток економіки, який характеризується збільшенням кількості продукції, що випускається, за рахунок збільшення витрат людської праці, сировини та матеріалів.

 

Національне життя

  •  асиміляція українського населення;
  •  обмеження у сфері освіти та культури;
  •  національне гноблення українського населення.

 

Асиміляція – добровільний або вимушений процес розчинення (втрати) мови, традицій раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило, численнішого народу. Засіб досягнення етнічної однорідності.



 

Українські землі у складі Польщі

Перебування у складі Польщі Східної Галичини, Західної Волині, Західного Полісся, Холмщини, Підляшшя, Посяння, Лемківщини.

Поділ польських земель на корінні польські землі («А») та окраїнні – переважно українські й білоруські землі («Б»); перші – отримували дешеві кредити і державну підтримку, другі – використовувалися як ринок збуту, джерело дешевої сировини та робочої сили й надавалися польським осадникам – колоністам.

Осадники – назва польських колоністів на західноукраїнських землях, що були під польською окупацією у 1919 – 1939 рр.

Політика полонізації (зокрема зміна назви Східної Галичини на Малопольщу, закриття українських шкіл, квота на вступ українців до Львівського університету та інших вищих навчальних закладів). Протягом 1921 – 1925 рр. у Львові діяв Таємний український університет – український нелегальний вищий навчальний заклад, що діяв в умовах польської окупації.

Політика «пацифікації».

Пацифікація («умиротворення українського народу») –- офіційна назва масових репресій польської влади щодо українського населення Галичини, проведених урядом Польщі восени 1930 р. як реакція на дії українських терористів ОУН.

 

Політичні партії та організації Східної Галичини

Назва

Дата

Лідери

Ідеї та діяльність

Комуністична партія Західної України (КПЗУ)

1919 р.

А. Бараль (Савка), М. Заячківський (Косар), Й. Крілик (Васильків)

Визволення Західної України шляхом соціалістичної революції, приєднання до радянської України.

Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)

1925 р.

Д. Левицький, С. Баран, В. Мудрий, М. Рудницький

Наймасовіша українська політична організація Галичини. Створення незалежної соборної України мирним шляхом на демократичних засадах; захист інтересів українського населення; культурно-просвітницька організація.

Українська соціал-радикальна партія (УСРП) (об’єднання УРП та УПСР)

1926 р.

Л. Бачинський, С. Макух, М. Стахів

Здобуття незалежності України легальними методами, соціалістичні перетворення.

Українська військова організація (УВО)

липень

1920 р.

Є. Коновалець

Створення Української соборної держави шляхом загальнонаціонального повстання українського народу.

Організація українських націоналістів (ОУН) (на основі УВО)

1929 р.

Є. Коновалець, С. Бандера

Створення Української соборної держави шляхом загальнонаціонального повстання українського народу; використання терористичних методів боротьби; ідеологічна основа – інтегральний націоналізм Д. Донцова.

 

Інтегральний націоналізм – націоналістична ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні цінності й проповідувала рішучі дії заради національних інтересів. Автором інтегрального націоналізму був Д. Донцов.

Основні ідеї інтегрального (чинного) націоналізму:

  •  Визволення України та створення української самостійної держави.
  •  Воля до життя, до влади, рішучість у боротьбі за здійснення проголошеної мети.
  •  «Творче насильство ініціативної меншості» – лідерів, фанатів справи, які організують народ і поведуть його за собою.
  •  Аморальність – національна ідея вища за загальнолюдські цінності, вона понад усе.
  • Відсутність вказівок щодо майбутнього політичного та соціально-економічного устрою української держави.

 

 

 



 

Українські землі у складі Румунії

Перебування у складі Румунії Північної Буковини, Ізмаїльського, Акерманського, Хотинського повітів Бессарабії, а також українського населення румунського повіту Мармарош.

Найгірше становище українських земель.

Переселення румунських колоністів на землі Північної Буковини.

Запровадження воєнного стану на окупованих українських територіях (1918–1928 рр.).

 

Політика румунізації.

Закриття українських шкіл, ліквідація української кафедри в Чернівецькому університеті, заборона на ввезення українських книжок тощо.

Переслідування Української церкви.

Антирумунські повстання українців (Хотинське 1919 р., Татарбунарське 1924 р.)

Відсутність умов для легальної політичної діяльності.

Діяльність (із 1918 р.) Комуністичної партії Буковини, лідерами якої були С. Канюк, В. Гаврилюк (нелегальна діяльність, злиття з Комуністичною партією Румунії у 1926 р.).

Діяльність із 1927 р. єдиної легальної партії Українська національна партія (УНП) на чолі з В. Залозецьким (шукали компроміс із урядом Румунії, здобули декілька місць у румунському парламенті).

Виділення з УНП радикального крила на чолі з О. Зибачинським (нелегальна діяльність конспіративних груп за зразком оунівських).

1938 р. –установлення в Румунії військової диктатури, заборона всіх політичних партій.

 



 

Українські землі у складі Чехословаччини

Перебування у складі Чехословаччини Закарпаття.

Найкраще становище українських земель.

Більш сприятливі, ніж в інших державах, умови для економічного розвитку, хоча капіталовкладення недостатні.

Намагання чеської влади вирішити проблеми в аграрному секторі шляхом передачі селянам окремих земель угорських поміщиків.

Заснування українських шкіл, гімназій.

Діяльність «Просвіт».

Створення українських театральних осередків, хорів тощо.

Невиконання чеським урядом зобов'язання надати автономні права українцям.

Відсутність суто українських політичних партій.

 

 

Проголошення Карпатської України

30 вересня 1938 р. Мюнхенська змова Німеччини з іншими європейськими державами (Франції, Великобританії), яка поклала початок розчленуванню Чехословаччини. Чехословаччина перестає існувати як незалежна держава.

11 жовтня 1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі (офіційна назва Закарпаття). Голова автономного уряду А.Волошин.

2 листопада 1938 р. – Віденський арбітраж, за рішенням якого частина території Закарпаття передавалася Угорщині. Український уряд переїхав до Хусту.

30 грудня 1938 р. – зміна назви «Підкарпатська Русь» на «Карпатська Україна». Проведення низки реформ (українізація адміністративної влади та освіти, початок створення збройних сил – «Карпатської Січі», вибори до Сейму тощо).

14 березня 1939 р. – початок окупації Закарпаття угорськими військами.

15 березня 1939 р. проголошення незалежності Карпатської України, обрання президентом А. Волошина (столиця –Хуст, прапор –синьо-жовтий, армія –Карпатська Січ).

Кінець березня 1939 р. – остаточна окупація території Закарпаття угорськими військами.

 

 

Таким чином, у 1939 р. українські землі були у складі таких трьох держав: Східна Галичина у складі Польщі, Північна Буковина та Південна Бессарабія у складі Румунії, Закарпаття у складі Угорщини.

 

Визначте українські території, які були у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Знайдіть територію Карпатської України (Підкарпатської Русі). Знайдіть місце Татарбунарського повстання 1924 р.



 

Розвиток освіти

 

 



 

Персоналії для візуального розпізнавання

 

Коновалець Євген

український політичний та військовий діяч. Полковник армії УНР. Голова УВО та ОУН. Убитий у 1938 р. радянським агентом

 

Бандера Степан

український політичний діяч. Один з лідерів ОУН. Організатор терористичних актів проти польського панування у Галичині. Прихильник побудови незалежної України

 

Мельник Андрій

український політичний та військовий діяч. Полковник армії УНР. Голова ОУН з 1938 р. Прихильник побудови незалежної України



 

Тести

Ці тести необхідно виконати письмово! На роботі вказати прізвище учня. Зображення з виконаними завданнями відправити вчителю до 10 квітня 2020 р. включно на ел. адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Після зазначеного терміну оцінка за роботу буде знижена на 3 бали, а після наступного за розкладом уроку з історії України (13 квітня) – ще на 3 бали.

 

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний.

1. Укажіть назви мирних договорів, у яких, серед іншого, визначалася державна належність західноукраїнських земель у 1920-х роках.

1. Версальський

2. Сен-Жерменський

3. Нейїський

4. Тріанонський

5. Севрський

6. Ризький

 

А) 1, 2, 5

Б) 2, 4, 6

В) 1, 3, 6

Г) 2, 3, 5

 

2. У Паризькому протоколі (1920 р.) задекларовано, що «Англія, Франція, Італія... вважають цілком виправданим приєднання Бессарабії до...»

А) Української Соціалістичної Радянської Республіки.

Б) Української Народної Республіки.

В) Королівства Румунія.

Г) Республіки Польща.

 

3. Уряд якої країни вживав упродовж 1920 – 1930-х років описані нижче заходи?

«На Волині та Поліссі протягом п’яти років осаджено понад 8 тисяч родин військових. Дано їм, за розпорядженням уряду, найкращі землі від 20 до 80 га, деревину на будівництво, грошей чимало».

А) Румунії

Б) Чехословаччини

В) Польщі

Г) Угорщини

 

4. Масові репресії щодо українського населення Галичини, здійснені польським урядом восени 1930 р., отримали офіційну назву

А) асиміляція.

Б) пацифікація.

В) депортація.

Г) нормалізація.

 

5. У якому році було проголошено незалежність Карпатської України?

А) 1923 р.

Б) 1939 р.

В) 1941 р.

Г) 1945 р.

 

6. Якою цифрою на карті позначено землі, українське населення яких влада вважала «громадянами румунського походження, які забули рідну мову»?

А) 1

Б) 2

В) 3

Г) 4

 

7. У якому уривку з історичного джерела відображено один із заходів, спрямованих на асиміляцію українців у 1920 – 1930-х роках?

А) «Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з викладанням українською мовою, наголосивши, що громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту тільки в ...школах з румунською мовою викладання».

Б) «На Волині та Поліссі осаджено понад 8 тисяч родин військових. Дано їм, за урядовим розпорядженням, землі від 20 до 80 га, деревину на будівництво, грошей чимало».

В) «Країна русинів на південь від Карпат буде мати окремий сойм. Цей сойм буде виконувати владу в усіх мовних, шкільних, релігійних питаннях краю».

Г) «Відновлюються культурні товариства, театральні трупи, студентські гуртки та органи преси. За таких обставин можна було думати про відродження українського життя в обмежених рамках».

 

8. Знайдіть помилку у переліку європейських держав, до складу яких було включено західноукраїнські землі після поразки України у національно-визвольній боротьбі:

А) Угорщина

Б) Румунія

В) Польща

Г) Чехословаччина

 

9. Засновником Української військової організації (УВО) став

А) О. Греков

Б) С. Бандера

В) Є. Коновалець

Г) Д. Вітовський

 

10. Наймасовішою українською політичною партією в Західній Україні стало

А) УНДО

Б) ОУН

В) КПЗУ

Г) УВО

 

11. Президентом Карпатської України був обраний

А) А. Бродій

Б) А. Волошин

В) М. Бращайко

Г) С. Бандера

 

12. Назви держав, до складу яких у 20-30-х рр. входили західноукраїнські землі:

А) Польща, Румунія, Угорщина

Б) Румунія, Угорщина, Чехословаччина

В) Угорщина, Чехословаччина, Польща

Г) Чехословаччина, Польща, Румунія

 

13. Митрополит УГКЦ у міжвоєнний період:

А) Мирослав-Іван Любачівський

Б) Сильвестр Сембратович

В) Йосип Сліпий

Г) Андрій Шептицький

 

14. Укажіть правильне твердження.

А) галицькі радикали об’єдналися з волинськими есерами в УСРП і вступили у квітні 1931 р. до ІІІ Комуністичного Інтернаціоналу

Б) Карпатська Україна відразу ж здобула міжнародне визнання

В) у Північній Буковині в 1918 р. було 218 українських початкових шкіл, а до 1926-1927 навчального року їх не залишалося жодної

Г) польська влада підтримувала розвиток української кооперації

 

15. Сутність Організації українських націоналістів.

А) організація, метою якої було відновлення ЗУНР, використання всіх можливих методів, зокрема збройну допомогу СРСР, діяла нелегально

Б) організація, метою якої була демократична Українська Народна Республіка, використання тільки мирних парламентських методів боротьби, діяла легально

В) організація, метою якої було утворення Української Держави, на чолі з Павлом Скоропадським, використання мирних методів боротьби, йшла на компроміс з Польщею, діяла легально

Г) організація, метою якої було утворення Української самостійної соборної держави, використання мирних і немирних методів боротьби, зокрема тероризм, діяла нелегально

 

Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари).

16. Установіть відповідність.

1. Степан Бандера

2. Августин Волошин

3. Володимир Залозецький

4. Дмитро Левицький

 

А) лідер Української національної партії

Б) один з лідерів Організації українських націоналістів

В) перший лідер УНДО

Г) польський міністр внутрішніх справ

Д) Президент Карпатської України

 

17. Установіть відповідність.

1. Луцьк

2. Львів

3. Татарбунари

4. Хуст

 

А) Буковина

Б) Волинь

В) Галичина

Г) Закарпаття

Д) Південна Бессарабія

 

18. Установіть відповідність.

1. інтегральний націоналізм

2. пацифікація

3. асиміляція

4. осадники

 

А) добровільний або вимушений процес розчинення (втрати) мови, традицій раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило, численнішого народу. Засіб досягнення етнічної однорідності

Б) розвиток економіки, який характеризується збільшенням кількості продукції, що випускається, за рахунок збільшення витрат людської праці, сировини та матеріалів

В) націоналістична ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні цінності й проповідувала рішучі дії заради національних інтересів

Г) назва польських колоністів на західноукраїнських землях, що були під польською окупацією у 1919 – 1939 рр.

Д) офіційна назва масових репресій польської влади щодо українського населення Галичини, проведених урядом Польщі восени 1930 р. як реакція на дії українських терористів ОУН

 

Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4.

19. Розташуйте події в хронологічній послідовності

А) проголошення незалежності Карпатської України

Б) заснування у Львові таємного Українського університету

В) створення ОУН

Г) створення УНДО

 

20. Розташуйте події в хронологічній послідовності

А) Татарбунарське повстання

Б) Мюнхенська змова

В) остаточна окупація Закарпаття Угорцями

Г) проголошення незалежності Карпатської України

 

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору). До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні.

21. Укажіть українські партії та організації, які існували в Галичині у 20–30-х рр.

1. Комуністична партія Західної України

2. Ліберальна партія Західної України

3. Організація українських націоналістів

4. Українська консервативна партія

5. Українська партія соціалістів-федералістів

6. Українське національно-демократичне об’єднання

 

Домашнє завдання: Опрацювати § 28, 29

 

Слідкуйте за змінами на цій сторінці!