Початок Другої світової війни. Німецько-радянські договори 1939 р.

Деталі
Опубліковано: Понеділок, 06 квітня 2020, 16:56
Перегляди: 221

Дистанційне навчання. Історія України. 10-А клас

 

Учитель: Гаврилюк Ю.П.

 

Початок Другої світової війни. Німецько-радянські договори 1939 р.

 

Попередні поняття для засвоєння


Друга світова війна – світова війна, що тривала з 1 вересня 1939 р. по 2 вересня 1945 р. Розпочалася нападом Німеччини на Польщу, а закінчилася капітуляцією союзника Німеччини Японії.

*  *  *

Для ознайомлення:
Велика Вітчизняна війна – війна між СРСР та Німеччиною з 22 червня 1941 р. по 9 травня 1945 р. Розпочалася нападом Німеччини та її союзників на СРСР, а закінчилась капітуляцією Німеччини.
Основні союзники Німеччини у війні: Італія, Угорщина, Румунія, Японія, Фінляндія, Словаччина.
Нагадаємо, що напередодні війни українські землі перебували у складі наступних держав: на Наддніпрянській Україні була створена УРСР, що входила до складу СРСР; Східна Галичина перебувала у складі Польщі; Північна Буковина і Бессарабія – у складі Румунії; Закарпаття – у складі Угорщини.

 

Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі

23 серпня 1939 р. був підписаний у Москві Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР на 10 років, який отримав назву пакт Молотова–Ріббентропа; до нього додавався таємний протокол щодо розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. У сфері впливу СРСР опинялася переважна частина західноукраїнських земель.

*  *  *

Пакт Молотова–Ріббентропа – назва таємного додаткового протоколу до договору про ненапад між СРСР та Німеччиною, підписаного у Москві наркомом закордонних справ СРСР В. Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини А. фон Ріббентропом.

*  *  *

1 вересня 1939 р. – напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни.
17 вересня 1939 р. – вступ Червоної армії на територію Польщі згідно з попередніми домовленостями з Німеччиною; впродовж 12 днів майже без боїв було зайнято Західну Україну.
28 вересня 1939 р. – підписання Договору про дружбу та кордони і чергового таємного протоколу між Німеччиною та СРСР, за яким Польща як держава зникала з мапи світу, кордон між сторонами встановлювався по «лінії Керзона»: Східна Галичина й Західна Волинь відійшли до СРСР; Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя опинилися під німецькою окупацією.

Зверніть увагу на держави, що володіли українськими землями напередодні війни
 
 
 
Знайдіть німецько-радянський кордон за умовами Пакту Молотова-Ріббентропа. Знайдіть німецько-радянський кордон на 28 вересня 1939 р. Зверніть увагу на західноукраїнські землі, які увійшли до складу УРСР у 1939 р. та 1940 р.
 

Входження західноукраїнських земель до СРСР

22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, які наприкінці жовтня ухвалили Декларацію про входження Західної України до складу УРСР.
Протягом листопада 1939 р. Східну Галичину і Волинь включено до складу УРСР.
26 червня 1940 р. – нота Раднаркому СРСР до Уряду Румунії з вимогою повернути Бессарабію та передати Північну Буковину на підставі того, що у листопаді 1918 р. Румунія незаконно приєднала ці землі. Народне віче Буковини прийняло рішення про возз'єднання з радянською Україною. Під тиском Німеччини, яка запевнила, що ці поступки тимчасові, румунський уряд задовольнив пропозицію СРСР.
30 червня 1940 р. Червона армія зайняла Бессарабію та Північну Буковину.
2 серпня 1940 р. – рішення Верховної Ради СРСР про прийняття Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР; Північна Буковина, Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти увійшли до УРСР, а з решти території Бессарабії й Молдавської автономної республіки ( яка з 1924 р. перебувала у складі УРСР) створено Молдавську PCP.
Таким чином, майже всі українські етнічні землі були об'єднані в єдиній державі. Лише Закарпаття перебувало у складі Угорщини.

 

Радянізація західних областей України


Радянізація – це система заходів, спрямованих на встановлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях.

*  *  *
 
Основні заходи радянізації:
  • поширення радянського законодавства;
  • уніфікація адміністративно-територіального устрою (скасування поділу на воєводства, поділ на області та райони…);
  • направлення зі східних районів великої кількості кадрів (часто російськомовних);
  • націоналізація промислових підприємств;
  • конфіскація поміщицького та інших великих землеволодінь і передача землі селянам;
  • початок примусової колективізації (весна 1940 р.);
  • заборона всіх політичних партій, громадських, кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених раніше; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок;
  • розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо;
  • українізація освіти, преси;
  • уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;
  • суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя;
  • командно-адміністративні, методи впровадження радянської політики;
  • нехтування місцевих особливостей та традицій;
  • утиски церкви, особливо греко-католицької;
  • репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони.
*  *  *

Депортація – примусове виселення з постійного місця проживання окремих осіб чи цілих народів.

*  *  *

Результатом політики радянізації стало, з одного боку, покращення рівня життя найбідніших прошарків населення, розвиток економіки краю, а з іншого – зростання незадоволення репресивними методами влади. Підтримка серед населення ідеї створення самостійної Української держави, вступ до загонів ОУН.

 

Домашнє завдання: Опрацювати § 30

 

Слідкуйте за змінами на цій сторінці!