Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників

Деталі

Опубліковано: Понеділок, 13 квітня 2020, 09:41

Перегляди: 210

Дистанційне навчання. Історія України. 10-А клас

Учитель: Гаврилюк Ю.П.

Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників

22 червня 1941 р. – порушення Німеччиною Договору про ненапад на СРСР.

Напад на Радянський Союз розпочався згідно з розробленим німецьким генштабом і затвердженим Гітлером 18 грудня 1940 р. планом «Барбаросса». Союзниками Німеччини у війні були Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина (допомогу також надавали Іспанія та Болгарія).

План «Барбаросса» – кодова назва плану воєнної операції фашистської Німеччини проти СРСР, згідно з яким війна проти СРСР повинна була стати «блискавичною», тобто закінчитися перемогою в дуже короткий термін, до того як супротивник зможе мобілізувати та розгорнути свої головні сили.

Згідно з планом «Барбаросса» гітлерівські війська складали три групи армій

В Україні ворогові протистояли Південно-Західний та Південний фронти, Чорноморський флот, Дунайська та Пінська військові флотилії.

• перетворити Україну на німецьку колонію, джерело сировини, трудових ресурсів, родючих земель.

22 червня 1941 р. – бомбардування німецькою авіацією українських міст, бої на кордонах.

23 – 29 червня 1941 р. – найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне.

30 червня – 11 липня 1941 р. – відступ Червоної армії на обох фронтах: на Півдні німецько-румунські війська захопили Північну Буковину й Бессарабію та підійшли до Дністра; на Заході України взяли Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Житомир і наблизилися до Києва.

11 липня – 22 вересня 1941 р. – Київська оборонна операція, у результаті понад 600 тис. чол. опинилися в оточенні. У цій операції загинули командувач фронту М. Кирпонос, член військової ради М. Бурмистренко, начальник штабу фронту В. Тупикод.

19 вересня 1941 р. – гітлерівці зайняли Київ. Оборона Києва тривала 71 день, вона надовго затримала німців і дала змогу провести евакуацію на схід людей і великих підприємств Лівобережжя та Донбасу.

5 серпня – 16 жовтня 1941 р. – оборона Одеси тривала протягом 73 днів. Для посилення оборони Криму радянські війська організовано й непомітно для ворога евакуювались з-під Одеси.

25 жовтня 1941 р. – гітлерівці зайняли Харків. До кінця жовтня під ворожою окупацією опинилася також значна частина Донбасу.

30 жовтня 1941 – 4 липня 1942 р. – героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів.

16 листопада 1941 р. – радянські війська залишили Крим (крім невеликої ділянки з Севастополем).

У грудні 1941 р. німці зазнали поразки в битві під Москвою.

12–29 травня 1942 р. – невдала наступальна операція радянських військ під Харковом. У районі Барвенківського виступу в оточення потрапили три радянські армії, втрати склали 240 тис. чол. Катастрофа сталася внаслідок прорахунків керівництва країни.

22 липня 1942 р. – остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення м. Свердловська Ворошиловградської області (нині Луганської), але ціною величезних жертв, героїчного опору народу німецький план «блискавичної війни» був зірваний.

• Прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігнорування даних розвідки про дату наступу німецьких військ; заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності; зволікання з переоснащенням армії та побудовою оборонних споруд; відсутність чіткого плану на випадок масштабних військових дій (перемогти ворога збирались «малою кров'ю» на його території).

• Перевага німецьких сил на напрямках основних ударів.

• Сталінські репресії командного складу, досвідчених воєначальників напередодні війни.

• Жорстка централізація, атмосфера страху в країні вбивали ініціативу, гальмували вирішення нагальних проблем.

• Міжнародна ізоляція СРСР.

Мобілізація – переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей економіки на воєнний стан.

*  *  *

Основні заходи мобілізації:

• 7 липня 1941 р. – звернення керівництва УРСР до українського народу з закликом дати рішучу відсіч фашистській навалі;

• мобілізація до лав Червоної армії (з України – понад 2 млн. чол.);

• створення загонів народного ополчення з числа добровольців;

• спорудження оборонних укріплень;

• перебудова народного господарства на воєнний лад (збільшення випуску воєнної продукції, подовження робочого дня до 11 годин, скасування відпусток, дозвіл керівництву переводити працівників на будь-яку роботу без їхньої згоди, жорстка трудова дисципліна тощо);

• евакуація підприємств, колгоспів, наукових та культурно-освітніх установ, людей, цінностей та швидке налагодження виробництва в тилу (усього з України евакуйовано понад 550 великих підприємств, не менше 3,5 млн. населення; все, що не встигали вивезти, знищували);

• державна позика, добровільна здача населенням коштовностей та грошей до Фонду оборони;

• знищення органами НКВС політичних в'язнів, які перебували в українських в'язницях.

Домашнє завдання: Опрацювати § 31

Слідкуйте за змінами на цій сторінці!

• < Попередня
• Наступна >