Церковне життя. Культура наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Деталі
Опубліковано: Середа, 08 квітня 2020, 23:06
Перегляди: 393

Дистанційне навчання. Історія України. 8-Б,В класи

 

Учитель: Гаврилюк Ю.П.

 

 

Церковне життя. Культура наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

 

Церковне життя
 
  • 1684 р – вилучення Києво-Печерської лаври з-під влади. константинопольського патріарха й підпорядкування її московському
  • Наказ царя І. Самойловичу провести вибори київського митрополита та відрядити його на висвячення до Москви.
  • Обрання на соборі митрополитом київським луцького єпископа Гедеона, який у 1685 р. Отримав дозвіл на митрополію; втрата Українською православною церквою самостійності.

Підпорядкування Київської православної митрополії Московському патріархату послабило політичні позиції гетьманського уряду.

 

Загальна характеристика української культури другої половини ХVII – початку XVIII ст.:

  • Культура розвивалася в умовах існування української державності – Гетьманщини.
  • Підтримка української культури з боку гетьманів.
  • Тенденція культури до набуття світського характеру.
  • Вплив на українську культуру західноєвропейського бароко.
  • Вплив ідей західноєвропейського Просвітництва.
  • З початку XVIII ст. активізується наступ російського царизму на українську культуру.
  • Відтік у XVIII ст. української інтелектуальної еліти до Москви та Петербургу, перетворення Гетьманщини на російську провінцію.

 

У культурі цього часу продовжується подальший розвиток нецерковних (світських) напрямів у всіх сферах. Створюються наукові центри, поглиблюється вивчення окремих наук.

Урізноманітнюються жанри й тематика в літературі. Відбувається становлення професійної української музики. Для архітектури характерний стиль бароко (так зване «козацьке бароко»); бастіонні типи укріплень і мурів. XVIII ст. представлено багатьма пам'ятниками портретного живопису.

 

Освіта і наука

У 1674 р. у друкарні Києво-Печерської Лаври був виданий «Синопсис» – нарис вітчизняної історії (з російської точки зору), що фактично став першим систематизованим підручником з історії.

У першій половині ХVIII ст. з’являються козацькі літописи: «Літопис Самовидця», Г. Граб'янки, С. Величка. Козацькі літописи описують події з середини ХVII ст. по початок ХVIII ст.

У1701 р. Києво-Могилянській колегіум отримав статус академії.

У ХVIII ст. діє Ф. Прокопович – ректор Києво-Могилянської академії, математик, фізик, один з перший в Росії застосував мікроскоп та телескоп.

Література

Письменники та їхні найвідоміші твори:

Л. Баранович – «Нова міра старої віри».

С. В. Величко – «Сказание о войне казацкой с поляками» (1-ша частина козацького літопису Самійла Величка).

І. Гізель – «Правдива віра».

Архітектура

В архітектурі з другої половини ХVII ст. до кінця XVIII ст. переважає стиль «козацького бароко». З кінця XVIII ст. поширюється класицизм.

Бароко – мистецький та архітектурний стиль, якому притаманні підкреслена урочистість, грандіозність, пишна декоративність, динамічність композиції.

Живопис

У живописі переважає монументальний живопис – портретна галерея Успенського собору Києво-Печерської лаври, оздоблення церкви Св. Юра у Дрогобичі

Українські митці:

І. Щирський – визначний гравер на міді доби бароко, церковно-культурний діяч.

О. Тарасевич – гравер, якому належить 40 гравюр «Києво-Печерського патерика», вважається засновником української школи граверів (створив чимало портретів королів та інших видатних осіб Європи).

І. Руткович – визначний галицький іконописець кін. XVII – поч. XVIII ст.

Й. Кондзелевич – український іконописець ХVІІ – ХVІІІ ст.

Й. Пінзель – визначний український скульптор ХVІІІ ст.

Музика

У 1737 р. відкрито спеціалізоване музичне училище у Глухові.

 

 

 

 

Домашнє завдання: Опрацювати § 28

 

Слідкуйте за змінами на цій сторінці!