Дослідження з історії рідного краю

Деталі

Опубліковано: Середа, 01 квітня 2020, 22:36

Перегляди: 400

Дистанційне навчання. Історія України. 5-ті класи

Учитель: Гаврилюк Ю.П.

Дослідження з історії рідного краю

Завдання перед читанням тексту

Пригадай, що означають терміни «історичний регіон», «адміністративно-територіальна одиниця», «край». За потреби знайди їх у тлумачному словнику.

Чим займаються краєзнавці?

 Краєзнавство – це група наукових дисциплін, кожна з яких використовує свої способи та засоби дослідження. Але мета цих досліджень спільна – наукове пізнання неповторної частинки Батьківщини – окремого краю. Край – поняття умовне. Так можна назвати будь-яку за розмірами територію – історичний регіон, якусь адміністративно-територіальну одиницю – область, район, або населений пункт з його околицями. Предметом краєзнавства є природа, населення та господарство, культура і минуле. Краєзнавчими дослідженнями можуть займатися окремі люди та цілі установи й організації. Краєзнавчу роботу провадять музеї, товариства, гуртки тощо.

Існують різні напрями краєзнавства. Історичне краєзнавство – це дослідження історії рідного краю. Воно є, водночас частиною загального краєзнавства та окремою галуззю історичної науки. Завдання історичного краєзнавства:

а) досліджувати історичні події, які відбулися на території краю, місцеві пам’ятки історії й культури;

б) поширювати історичні знання про рідний край, зокрема викладати історію рідного краю.

Місцева історія, на відміну від національної та світової, більш конкретна та детальна. Зазвичай, щоб виконати краєзнавче дослідження, історику недостатньо археологічних знахідок, місцевої преси та архівних матеріалів. Він мусить спілкуватися з людьми, просити дозволу на ознайомлення з сімейними архівами, фотоальбомами, кіно- і відеоматеріалами, зібрати свідчення очевидців, використати власні спостереження. Йому знадобляться знання про походження місцевих топонімів, дослідження фольклористів та етнографів.

Тематика краєзнавчих досліджень теж доволі різна. Є роботи, присвячені історії рідного краю загалом або його історії в окрему епоху, а є історичні дослідження вулиць, громадських та приватних споруд, пам’ятних місць, життєписи відомих земляків та дослідження сімейної історії, родоводи. З таких історій, як із цеглинок, хороший дослідник зводить будівлю історії України.

               Запитання та завдання на застосування умінь і знань

1. Навіщо потрібні краєзнавчі дослідження?

2. Дізнайся в рідних, чиї праці з історії рідного краю вони читали. Які з них є в домашній бібліотеці?

3. Склади список праць з історичного краєзнавства, які Тобі хотілося б прочитати.

Обміркуй вислів

Аргументовано підтримай або спростуй вислів українського філософа XVIII ст.

Родовідне (генеалогічне) дерево

Напевно, Тобі уже не раз спадало на думку запитання: хто я? Найпростішу відповідь на нього знають усі: я такий-то (ім’я та прізвище). Зверни увагу, Твоє ім’я вказує на стать (хлопець або дівчинка), а прізвище – на походження. Від статі людини значною мірою залежить її життєве завдання. Якщо Ти дівчинка, Тобі призначено бути мамою та берегинею сім’ї. Якщо хлопчик, твій обов’язок стати вірним чоловіком і добрим батьком.

Тобі уже відомо, яку роль у Середні віки мало походження людини. Сьогодні не воно визначає Твою долю. Однак, прізвище не втратило свого значення. Воно вказує на твої найнадійніші зв’язки з іншими людьми. Рідні – це ті, на кого Ти можеш покластися, ті, хто має допомогти Тобі у складні дні життя. Але це станеться тільки за двох умов. По-перше, Ти маєш знати свою рідню, не тільки близьку – батьків, дідусів та бабусь, братиків та сестричок, а й дальшу. Знати означає не тільки пам’ятати, як кожного зовуть та де він/вона живе. Щоб знати рідних, треба спілкуватися з ними та розуміти, що вони цінують, чим живуть. По-друге, Ти маєш підтримувати та допомагати своїм рідним, орієнтуючись при цьому на моральні норми і суспільне благо.

Рис. 1. Родовідне дерево династії Габсбургів (Відень. XVIII ст.)

Рис. 2. Родовідне дерево

Щоб пізнати родину, потрібно дослідити її історію. Адже те, що цінують рідні, чого прагнуть і що відстоюють, успадковується від старших поколінь. Мова не про майно, хоча цінувати рідний дім, дбати про своє помешкання кожен теж навчався у батьків.

Сімейні цінності – це, насамперед, ставлення, якого ми очікуємо від рідних: любов, повага, увага, турбота, співчуття тощо. А всяке ставлення формується на основі думок та під впливом подій і вчинків. Можливо, у близьких Тобі людей ставлення до Тебе не завжди таке, як Ти очікуєш. Якщо хочеш щось змінити, мусиш розуміти, чим зумовлені стосунки у Твоїй родині. Перший крок до цього – укладання родоводу. Родоводом називають фрагмент (витяг) зі списком нащадків, на якому розміщені носії одного і того ж прізвища та їхнє подружжя. Родовід може існувати у форматі генеалогічного розпису, генеалогічної таблиці або родовідного дерева (рис. 1). Родовідне дерево – чи не найцікавіше та найбільш наочно оформлений родовід.

*   *   *

Родина – група, яка складається з людей, поєднаних кровними зв’язками. Часто ототожнюється з поняттям «сім’я». Родина може об’єднувати кілька сімей кровних родичів (сім’ї рідних братів, сестер та ін.).

*   *   *

Практична робота

Роздивись зображення генеалогічного дерева династії Габсбургів (Австрійська імперія). Поміркуй, що у родоводах символізує образ дерева?

Як «зростити» родовідне дерево?

1. Коренем роду є його родоначальник. В Україні здавна родовід вели по батьківській лінії. Жінки, які вийшли заміж, змінювали прізвище, щоб належати до роду свого чоловіка. Тому родоначальником для українця буде його найстарший предок по чоловічій лінії. У євреїв, наприклад, родовід традиційно ведуть по жіночій лінії. Тому там родоначальницею буде жінка.

2. Часто виникає запитання: від кого вести родовід? Зазвичай, ми не знаємо, хто перший прибрав наше родове прізвище. Пошук наших далеких предків – це справа фахівців, знавців генеалогії.

3. Для укладання родоводу потрібно зібрати папку-портфоліо з відомостями про родичів та свояків. До цієї папки треба покласти записи, хто, коли і де народився (для жінок – дівоче прізвище) або копії відповідних документів; спогади про Твоїх предків, написані на Твоє прохання рідними, сусідами, знайомими; сімейні листи, щоденники, малюнки, фото, інше. Добірки джерел найкраще формувати в пам’яті комп’ютера. Оцифрованою інформацією найлегше оперувати.

Наповнюючи портфоліо, пам’ятай про вимоги кодексу історика (див. тему «Історичні праці ХІХ –  початку ХХ ст.»).

4. Зібрані матеріали мають допомогти Тобі уявити собі дерево свого роду (рис. 2). Його коріння – родоначальники (чоловік та жінка). Це – дві комірки в основі дерева. Якщо в Тебе є відомості про родичів цієї пари, виділи для кожного окрему комірку. Усі названі комірки мають бути розміщені на одному «поверсі» – в корінні дерева. Поверхом вище, тобто в першому знизу ряду гілок будуть комірки дітей родоначальників: ближче до стовбура – тих, хто зберіг батьківське прізвище, далі – тих, хто взяли інші прізвища, наприклад, прізвище чоловіка. У тій самій комірці слід зазначити ім’я (+ дівоче прізвище) тієї жінки, з якою був одружений син родоначальників, або ім’я та прізвище чоловіка, за якого вийшла заміж донька родоначальників. Над ними, на наступному ряду гілок розмістяться комірки дітей цих Твоїх родичів. Тут таки ближче до стовбура треба розмістити й комірку з відомостями про своїх батьків. У верхів’ї дерева розташовують відомості про останнє у родині покоління. Ти розмістиш тут відомості про себе та своїх братиків і сестричок (якщо вони є).

*   *   *

Генеалогія (родознавство) – допоміжна історична дисципліна, що вивчає: а) історію родів; б) родовід якоїсь людини.

*   *   *

5. Вміст кожної комірки залежить від розмірів «зрощеного» Тобою дерева роду. Якщо це дерево – малюнок-плакат, то в комірках можна помістити фото родичів, вказати їх імена, дати народження (народження і смерті), заняття, важливі здобутки (найкращі ролі, написані книги, отримані нагороди тощо). Решту інформації міститиме створене Тобою портфоліо.

Прислужитися у складанні родоводу можуть тематичні Інтернет-ресурси. Зареєструвавшись, на одному із сайтів можна створити історію сім’ї в режимі онлайн. Перевага сайтів у тому, що: а) за необхідності Ти зможеш поповнювати свій «виріб» новими матеріалами; б) кожна комірка тут – це папка, до якої можна помістити всю зібрану Тобою інформацію; в) дерево можна «поповнювати» відомостями про нововиявлених родичів; г) передавши родичам (наприклад молодшому брату/сестрі) доступ, можна залучити їх до цієї цікавої роботи.

Ось приклад такого онлайн сервісу для створення родових дерев: MyHeritage. Режим доступу: https://goo.gl/dDdUKB

Якщо хочеш перевірити себе

І. Завдання:

1. Поясни значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу.

2. Сформулюй правила, якими Ти керувався в дослідницькій роботі з історії своєї родини.

3. Вибери будь-який відомий Тобі історичний факт, зокрема й факт з власного життя, та вислови своє ставлення до цього факту. Наведи докази на користь свого судження.

4. Обґрунтуй власне судження про будь-яку історичну особу з тих.

II. Практична робота

5. Відшукай (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) та прочитай науково-популярну статтю або оповідання на історичну тематику, яка Тебе цікавить. Підготуй на основі прочитаного та власних знань коротке (2-3 хв.) повідомлення про історичний факт або особу, які згадані в цьому творі. Визнач ставлення автора статті/оповідання до цього факту/особи. Висновок аргументуй. Представ результати своєї роботи в колі спілкування.

Розвага для сумлінних

Спробуй розгадати головоломки, скласти ребуси, створити шифрограми.

1. Загадки:

а) Що в світі найшвидше?

б) Хто найдальше бачить?

2. Заповни пропуски у реченнях:

3. Спробуй пояснити значення цих висловів:

Зупинити колесо історії. Прикласти руку. Нитка Аріадни. Згущувати фарби. Блудити словами. Як по-писаному.

4. Ребуси

Користуючись інструкціями на сайті: rebus1.com, створи ребуси до таких термінів: «національне відродження», «наукова праця», «історичний роман», «літопис». Сайт розміщено за адресою: http://rebus1.com/ua/index.php?item=manual

5. Зашифруй, використовуючи ключ, судження історичних осіб

6. Головоломки

1. Чому на годиннику стрілки рухаються зліва направо, а не навпаки?

2. Люди віддавна малюють, укладають музичні твори, пишуть вірші та оповідання, займаються іншими видами мистецтва. Але митці здебільшого не знають, чому вони займаються творчістю. Спробуй пояснити, навіщо людям мистецтво.

При потребі пошукай потрібну інформацію в мережі Internet.

Обдумай спільно з рідними

1. Запропонуй рідним допомогти Тобі провести дослідження сімейної історії. Представ їм розроблений Тобою план.

2. Презентуй родичам результати свого дослідження історії вашої сім’ї.

Домашнє завдання: Опрацювати § 23, виконати наступні завдання:

1. Розмісти на шкалі часу відомі Тобі події з історії рідного краю.

2. Познач на контурній карті рідний край, його адміністративно-територіальний центр, відомі «місця пам’яті».

3. Внеси у хронологічну таблицю факти, пов’язані з розвитком історичного краєзнавства в рідному краї.

4. Розмісти в іменному довіднику відомості про місцевих краєзнавців.

5. Розроби генеалогічне дерево своєї родини. Для цього бажано використати згаданий вище онлайн сервіс.

При створенні генеалогічного дерева використовуй наступний допоміжний матеріал:

Орієнтовні запитання для формування портфоліо:

•  Які прізвище, ім’я, по батькові родича/ки?

•  Де і коли він/вона народився/лася (помер/ла)?

•  Коли і де навчався/лася?

•  Де і як довго працював/ла?

•  З ким одружився / за кого вийшла заміж?

•  Як зовуть та коли народжено кожну його/її дитину?

6. Підготуйся до презентації у класі результатів свого дослідження сімейної історії.

• < Попередня
• Наступна >