Італія в останній третині XIX – на початку ХХ ст.

Дистанційне навчання. Всесвітня історія. 9-ті класи

 

Учитель: Гаврилюк Ю.П.

 

Італія в останній третині XIX – на початку ХХ ст.

 

Італія після об'єднання

·         Конституційна монархія

·         Законодавча влада належала королю й парламенту

·         Парламент складався з двох палат: верхньої – Сенату та нижньої – Палати депутатів

·         До Сенату сенатори призначалися довічно

·         До Палати депутатів депутати обиралися під час виборів

·         Право голосу: чоловіки, які досягли 25-річного віку, вміли читати й писати, а також мали певний статок (із 27-мільйонного населення таких було 600 тис. осіб – 2 % населення країни)

·         Виконавча влада повністю належала монарху .

·         Король також командував військами, оголошував війну і укладав мир, призначав прем'єр-міністра

·        За Конституцією всі громадяни були рівними перед законом, їм гарантувалися основні права і свободи

·        Значну роль в політичному житті країни відігравала католицька церква. Католицтво стало державною релігією

 

Політичні рухи наприкінці XIХ ст.

«Права» Італія:

 Представляла інтереси поміркованих лібералів, а також земельної аристократії, фінансистів.

 

·        Скасування внутрішніх затвердження єдиної судової системи, створення Національного банку та введення єдиної валюти, перехід від протекціонізму до вільної торгівлі

 

·        Уніфікація шкільної системи, приділення великої уваги військовому будівництву та зміцненню й переозброєнню армії – армія стала регулярна, був запроваджений військовий обов'язок 

·        Розгортання будівництва доріг, портів i телеграфних ліній

·        Суттєве збільшення податків

·        Жорстке придушення незадовільних

 

«Ліва» Італія:

Конгломерат різних політичних сил-від представників католицького духовенства до соціалістів, від промисловців до дрібних власників.

·         Встановлення обов'язкової початкової освіти, відокремлення школи від церкви

·         Перехід до протекціонізму

·         Визнання цивільного шлюбу

·         Проведення низки економічних перетворень

·         Проведення виборчої реформи, яка втричі збільшила кількість осіб, що мали право голосу

 

*  *  *

1892 р. – заснування Соціалістичної партії італійських трудящих (від 1895 p. Італійська соціалістична партія)

1895 р. – створення Італійської республіканської партії

*  *  *

 

«Джоліттіанська ліберальна ера» (1901–1914 pр.)

·         Назва на честь Джованні Джолітті, який очолював уряд

·         Започаткування заборони використання репресивних заходів щодо страйкарів

·         Легалізація профспілок та інших масових організацій.

·         Посилення ролі держави:  

1.    націоналізація залізниці 

2.    надання державної допомоги на замовлення 

3.    дешеві кредити

·         Соціальні реформи: 

1.    прийняття закону про обмеження дитячої праці     

2.    поширення на дітей до 12 років обов'язкової 6-класної шкільної освіти 

3.    обмеження тривалості робочого дня жінок, впровадження пільг з вагітності, повна заборона жіночої праці на шахтах 

4.    обов'язкове страхування робітників на випадок виробничих травм, щотижневий недільний відпочинок для робітників

 

Зовнішня політика Італії (початок ХX ст.)

Європа: 

·         Протистояння з Францією

·         Зближення з Німеччиною та Австро-Угорщиною – створення Троїстого союзу

 

Колоніальна політика:  

·         Захоплення частини Сомалі

·         Розгром італійської армії в Ефіопії 

·         Тріполітанська війна (1911–1912 рр.) з Туреччиною – створення колонії Лівія

 

Домашнє завдання: Опрацювати § 19

 

Слідкуйте за змінами на цій сторінці!