Супротив­ники

Королівство Великої Британії, Республіка Об'єднаних Провінцій, Священна Римська імперія, Королівство Арагон, Королівство Португалія (від 1703 р.), Герцогство Савойя (від 1703 р.), Королівство Пруссія, Курфюрство Ганновер, Королівство Франція, Королівство Іспанія, Королівство Леон і Кастилія, Королівство Наварра, Країна Басків, Курфюрство Баварія, Мантуанське герцогство, Кельнське архієпископство, Кзязівство Трансільванія

Причина

Відсутність прямого спадкоємця у померлого в 1700 р. останнього представника династії іспанських Габсбургів Карла II

Місце проведення

Європа, Північна Америка

Результати

Утрехтський  мир

(1713 р.)

Раштадський мирний договір

(1714 р.)

• Філіпп отримав право успадкувати іспанський престол під ім'ям Філіппа V, проте втратив право спадкувати французь­кий престол

• Голландія дістала право тримати військові гарнізони у фортецях Намюр, Турн, Іпр та інших

• До Австрії були приєднані Іспанські Нідерланди, південна частина Італії, Сардинія, частина Тоскани, Мілан і Мантуя, повернені території на Рейні

• Сицилія відійшла до Савойї

• Іспанія зберегла за собою свої заморські володіння

• До Великої Британії відходили від Іспанії Гібралтар і порт Маон на острові Менорка, французькі володіння у Північній Америці (землі навколо Гудзонової затоки, острів Ньюфаунд­ленд), англійські купці отримали право «асієнто» – право на ввезення негрів-рабів в іспанські колонії

• Пруссія отримала частину Верхнього Гелдерну. Франція визнала за курфюрстом Бранденбурзьким титул короля Пруссії

• Франція закріпила за собою право на князівство Оранж

Панування Франції в Європі закінчилося. Відбулося зміцнення торго­вельної і колоніальної могутності Великої Британії

Супротив­ники

Франція, Пруссія, Баварія, Іспанія, Саксонія (спочатку була на одному боці, потім перейшла на інший), Сицилія, Швеція (у межах російсько-шведської війни), Австрія, Коро­лівство Великої Британії, Ганновер, Нідерланди, Російська імперія, Сардинія

Причина

Після смерті імператора Священної Римської імперії Карла VI Франція та Пруссія не визнали спадкових прав його дочки Марії Терезії

Місце проведення

Європа (Німеччина), Північна Америка, Індія

Результати

Другий Аахенський мир (1748 р.):

• за Марією Терезією визнавалися права на престол

• за державами було визнано лише ті кордони, які вони мали до початку війни

• Пруссія отримувала Сілезію

• Іспанія та Сардинія отримали території в Італії, частково за рахунок австрійських володінь

• Франція повинна була відмовитися від земель, захоплених у Нідерландів, а також повернути Великій Британії Мадрас і деякі території в Америці

• Велика Британія, крім того, домоглася продовження на чотири роки договору про право «асієнто»

Мир не розв'язав суперечностей між європейськими державами і був по суті лише перервою між війною за австрійську спадщину та Семилітньою війною (1756–1763)

Супротив­ники

Пруссія, Англія, Португалія, Ганновер, Гессен-Кассель, Бра­уншвейг – з одного боку й Австрія, Франція, Росія, Іспанія, Саксонія, Швеція, Неаполітанське королівство, Сардинське королівство – з іншого

Місце проведення

Європа,   Північна  Америка,   країни  Карибського  басейну, Індія, Філіппіни

Основні битви

Біля Коліна – перемога австрійців, розгром прусської армії, біля Лейтена – перемога прусської армії над австрійцями, біля Росбаха – розгром прусською армією французів, біля Гросс-Егерсдорфа – перемога російської армії, біля Цорндорфа і Хохкірхе – відсутні переможці, біля Кунерсдорфа – перемога російської армії, біля Торгау – перемога прусської армії

Полководці

Фрідріх Великий (Пруссія), Леопольд Йозеф, граф Даун (Австрія), Віллім Фермор, Петро Салтиков (Росія), Шарль де Роган, принц де Субиз, герцог Рішельє (Франція)

Результати

Англія отримала французькі колонії, Пруссія – Сілезію

Країни

Території, які отримали країни

1772 р.

1775 р.

1795 р.

Австрія

Малопольщу і Галичину з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського воєводств

Австрійські умови не були враховані

Краків, Холмщину, Південне Підляшшя та частину польських земель над Віслою – Нову Галичину

Росія

Східнобілоруські землі з Полоцьком, Вітебськом та Мстиславлем, а окрім цього – частину Ліфляндії (Латвії)

Київщину, Східну Волинь, Поділля, Брацлавщину та білоруські землі

Литву, Курляндію, Західну Білорусь та Західну Волинь

Пруссія

Помор'я, Куяви та частину Великопольщі

Всю Великопольщу та час­тину Мазовії

Частину Підляшшя й Мазовецьких земель з Варшавою, а також час­тину Жемайтії

Габсбурґи – династія, яка правила в Австрії (1282–1918 рр.) і була імператорами Священної

Римської імперії (1438–1806 р.)

Австрійські

Нідерланди

Австрія,

німецькі

князівства

Ломбардія,

Неаполь,

Сардинія

Чехія, Словаччи-

на,Моравія

Сербія,

Хорватія

Південна

Польща

Буковина,

Галичина,

Закарпатська Україна

Угорщина,

Трансільванія

Дата

Подія

1439 р.

Престол Священної Римської імперії посіла династія Габсбурґів. Володіння Габсбурґів дозволили підняти економіку. Столиця була перенесена до Відня

1555 р.

Укладення Аугсбурзького миру

1556 р.

Частина Священної Римської імперії відійшла до Фердінанда ІІ

1564–1576 рр.

Правління імператора Максиміліана ІІ. Конфесійна епоха – підтримка всіх напрямків

1576–

1612 рр.

Правління імператора Рудольфа ІІ. Поразки в австрійсько-турецькій війні (1593–1606 рр.), конфлікти між Габсбурґами,

жорстоке переслідування протестантів – послаблення влади

1618–

1648 рр.

Тридцятилітня війна, розорення німецьких земель

1619–

1637 рр.

Правління Фердінанда ІІ – поширення конфлікту між протестантами та католиками

Друга

половина

XVII ст.

Правління імператора Леопольда І. Нове піднесення імперії –

протистояння з Францією та зближення з Англією. Війна за

іспанську спадщину.

Війни з Туреччиною, входження до складу імперії Трансільванії, Угорщини та частини Сербії

1705–

1711 рр.

Початок правління Йосифа І, Карла VІ – укріплення частин

імперії, напрямок на незалежність частин

1713 р.

Видання Карлом VI «Прагматичної санкції» (право жінок на

австрійський престол)

Середина

XVIII ст.

Війна за австрійську спадщину – імператором став не Габсбурґ

1745 р.

Габсбурґи знову очолили імперію – імператором став Франц І.

Його співправителем стала Марія Терезія (проведення реформ)

1756–

1763 рр.

Семилітня війна

1765–

1780 рр.

Співправління Марії Терезії та її сина Йосифа ІІ. Політика

«освіченого абсолютизму».

Продовження кризи в Австрійській імперії Габсбурґів

Прусська держава

Бранденбурґ

Пруссія

Х ст. – підкорення земель полабських слов’ян (столиця Бранібор, перейменована на Бранденбурґ) – виникнення маркграфства.

Перетворення на курфюргерство

(від 1415 р. правили Гогенцоллерни)

ХІІІ ст. – захоплення земель

слов’ян-пруссів – виникнення держави Тевтонського ордену.

Герцогство Пруссія перейшло

до Гогенцоллернів у 1618 р.

Об’єднання земель, виникнення Брандебурзько-Прусської держави.

Курфюрст Фрідріх ІІІ став прусським королем Фрідріхом І, за якого

виникло королівство Пруссія.

Фрідріх-Вільгельм І (1713–1740 рр.) – створив 90-тисячну армію.

Фрідріх ІІ Великий (1740–1786 рр.) – політика «освіченого абсолютизму», проведення реформ. Участь у Семилітній війні (збереження Сілезії, контроль південного узбережжя Балтійського моря)

Економіка

Судочинство

Меркантилізм.

Розвиток промисловості

Суд відокремлений від чиновників.

Заборона тортур.

Запровадження «одного закону для всіх»

Сільське господарство

Військо

Поява нових культур.

Колонізація малозаселених земель

Створення 150-тисячної армії.

Використання нових методик війни

Освіта

Законодавство

Загальна початкова освіта

Скасування кріпацтва у своїх землях

Державне управління

Релігія

Централізація влади

Віротерпимість

Час правління

Імператор

1725–

1727 рр.

Катерина І (дружина Петра І) – підтримана гвардійськими

полками (фактично правив Олександр Меншиков). Полегшила службу дворян в армії, зменшила подушну подать

1727–

1730 рр.

Петро ІІ (онук Петра І) – підтриманий гвардійськими полками – заслання Олександра Меншикова, правління старої знаті –Долгоруких

1730–

1740 рр.

Анна Іоаннівна (племінниця Петра І) – запрошена на російський

престол Верховною Таємною Радою (фактично правив

Бірон – «біронівщина»). Основні посади обіймали іноземці

(переважно німці)

1740–

1741 рр.

Іван VI Антонович (правнук Івана V) – немовля при регенті

Біроні

1741–

1761 рр.

Єлизавета Петрівна (дочка Петра І) – підтримана гвардійськими полками (фактично правили брати Розумовські, Шувалови та Воронцови). Дворяни отримали розширені привілеї, були створені сприятливі умови для розвитку промисловості та торгівлі, науки та культури

1761–

1762 рр.

Петро ІІІ (онук Петра І) – відкликав російські війська із

Семилітньої війни. Був скинутий дружиною

1762–

1796 рр.

Катерина ІІ (німецька принцеса, дружина Петра ІІІ) – підтримана гвардійськими полками та знаттю

Державне управління

Суспільство

Поділ Сенату на департаменти.

Ліквідація гетьманства в Україні

«Жалувана грамота дворянству».

Губернська реформа

Церковне життя

Законодавство

Секуляризація монастирських

володінь.

Передача монастирських селян під

державне управління

Комісія для складу нового зводу

законів – представники всіх станів

(окрім кріпаків)

Економіка

Освіта

Вільне заснування будь-яких промислових підприємств.

Політика меркантилізму

Відкриття нових навчальних

закладів.

Навчальні заклади для жінок –

Смольний інститут.

Створення вчительської семінарії

для підготовки вчителів.

Відкриття народних училищ

Колонізація

Німецькі колоністи в Північному

Причорномор’ї та Поволжі