Політичні

Соціальні

Економічні

Наукові

Технічні

Ліквідація

абсолютизму

та встановлення парламентської

монархії

Формування

ринку робочої

сили. Перехід

дворянства до

підприємницької

діяльності

Перехід землі

в приватну

власність

і ліквідація

обмежень

у виробництві

та торгівлі

Створення

теоретичних основ

механіки (Ісаак

Ньютон)

Підвищення

продуктивності праці

за рахунок

використання

механічних

пристроїв

Промислова революція

Технічна складова

Суспільна складова

Заміна ручної праці машинною, виникнення фабрично-заводської промисловості

Поява нових станів суспільства – підприємці та наймані працівники

Економічні

Соціальні

Перевага промисловості над сільським господарством.

Експорт промислової продукції та імпорт сировини й продуктів. Перетворення Англії на «майстерню світу»

Поява підприємців і найманих працівників та підвищення їхньої ролі в суспільстві.

Урбанізація – зростання кількості міст і населення в них.

Боротьба найманих працівників за свої права

Час виникнення

Середина XVII—XVIII ст.

Термін

Термін «Просвітництво» використовують ідеологи Просвітництва – Вольтер і Йоган Гердер. Остаточно закріпила цей термін у науці стаття Іммануїла Канта «Що таке Просвітництво?» (1784 р.)

Особливості

Ідеї Просвітництва поширюються спочатку в Англії, потім – у Франції, пізніше – у Німеччині, Італії та в інших країнах Європи.

Героєм мистецтва стає громадянин, який утверджує свободу в межах політики.

Просвітницький раціоналізм найінтенсивніше наповнюється гуманістичним змістом.

Мистецтво демократизується та звертається до життєвого матеріалу найрізноманітніших

Провідний літературний жанр

Соціально-побутовий роман

Домінуючий напрямок

Класицизм як домінуючий напрямок у літературі та мистецтві поступається сентименталізму (сентимент – почуття), а приблизно від 60-х рр. XVIII ст. – також і романтизму

Мистецтво

У мистецтві поширюється рококо, від середини XVIII ст. виникає неокласицизм

Література

Мистецтво

Музика

Філософія

Даніель Дефо «Робінзон Крузо», Джонатан Свіфт «Пригоди Гуллівера», Йоган Вольфґанґ Ґете  «Страждання

молодого Вертера»

Антуан Ватто, Жак Луї Давид, Франсіско Гойя

Йоган Себастьян Бах,

Георг Фрідріх Гендель, Вольфґанґ Амадей Моцарт

Вольтер,

Джон Локк,

Жан Жак Руссо, Шарль Монтеск’є

Шарль Луї Монтеск’є

(1689–1755 рр.)

Головна праця – «Про дух закону». Виступав проти

абсолютизму, за конституційну монархію та розподіл

влади на законодавчу (парламент), виконавчу (король

і міністри) і судову (незалежна від парламенту та короля). Основні принципи демократії: свобода слова, преси, зборів, віротерпимість, рівність усіх перед законом.

Відділення церкви від держави. Противник революції – прибічник компромісу між буржуазією та дворянством

Вольтер (Франсуа Аруе)

(1694–1778 рр.)

Був ув’язнений у Бастилії. Осуджував абсолютизм,

виступав за «освічений абсолютизм». Забезпечення свободи та рівності у правах для всіх, повага до приватної власності. Критикував церкву як механізм, але виступав за її збереження. Дійшов висновку, що невдовзі буде революція

Дені Дідро

(1713–1784 рр.)

Організатор видавництва «Енциклопедії». Противник

абсолютизму, виступав за обмежену монархію, недоторканність приватної власності, «економічну волю», віротерпимість і майнову рівність. Критикував як церкву, так і релігію, але визнавав Бога. Уважав, що добрі закони та розумне

Жан-Жак Руссо

(1712–1778 рр.)

Противник монархії, прибічник республіки. Уважав, що

приватна власність і породжена нею нерівність – головна причина всіх суспільних негараздів. Виступав за рівність усіх людей у правах. Противник католицької

церкви

Жан Мельє

(1664–1729 рр.)

Був священиком. Уважав, що суспільна власність та

обов’язкова праця для всіх – це ідеальне суспільство

Габріель Бонно де Маблі

(1709–1785 рр.)

Уважав, що приватна власність – причина всіх негараздів. Виступав за суспільну власність і плановий розподіл продуктів праці