Поема Овідія «Метаморфози» та її міфологічна основа

Деталі

Опубліковано: Понеділок, 22 липня 2013, 19:31

Перегляди: 25548

Світова література. 7 клас

Тема: Поема Овідія «Метаморфози» та її міфологічна основа

Мета: з'ясувати функцію перетворення в поемі Овідія, простежити мотив перетворення в інших художніх творах; розвивати образне мислення, навички аналізу художнього тексту, виразного читання, зв’язного мовлення;

виховувати високі моральні якості, естетичний смак.

Обладнання: мультимедійна презентація, портрети Овідія, репродукції картин: П’єтро да Кортона «Золотий вік», Е. Делакруа, Пола Мерварта, П. Рубенса, Веласкеса до поеми «Метаморфози», Іона Теодореску «Овідій у вигнанні», зображення скульптурної композиції Дж. Берніні «Аполлон і Дафна», музика Р. Штрауса до поеми «Метаморфози», ілюстрації, опорні конспекти, тексти поеми, карта Одеської області (м. Овідіополь).

Міжпредметні зв’язки: історія, географія, російська мова, образотворче мистецтво, музичне мистецтво.

Тип уроку: осмислення нових знань, формування умінь і навичок.

Овідій «Метаморфози»

I. Актуалізація опорних знань

Розкажіть про поета за допомогою складеного ґрона «Овідій». Наприклад:

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Виразне читання учнем напам’ять поезії Миколи Заболоцького:

–  Якими є ключові слова цієї поезії? ( Безсмертя, перетворення). Саме про перетворення й піде мова сьогодні на уроці.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Що не міняє обличчя свого? До обнови охоча,

Ці слова Овідія є епіграфом до нашого сьогоднішнього уроку.

«Метаморфози» – найбільша за обсягом у давньоримській літературі поема, найзначніший твір Публія Овідія Назона, останнього з великих поетів «золотої доби» римської літератури.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Виступ групи літературознавців. Словникова робота. Слово «метаморфози» походить з грецької мови і означає «перетворення».

Було дуже багато стародавніх міфів, які закінчувалися перетвореннями героїв – в річку, в гору, в тварину, в рослину, в сузір’я. Поет Овідій спробував зібрати всі міфи про перетворення, які він знав; їх виявилося більше двохсот. Він переказав їх один за одним, підхоплюючи, переплітаючи; вийшла довга поема під заголовком «Метаморфози».

Вона складається з 15 книг, що містять 250 малих поем, кожна з яких закінчується перевтіленням.

Починається вона зі створення світу – адже коли Хаос розділився на Небо і Землю, це вже було перше в світі перетворення.

А закінчується вона добре відомими авторові подіями: за рік до народження Овідія в Римі був убитий Юлій Цезар, в небі з’явилася велика комета, і всі говорили, що це піднеслася на небеса душа Цезаря, який став богом, – а це теж не що інше, як перетворення.

Слово учителя: Отже, у своїй поемі Овідій створив міфологічну картину античного світу. З невичерпної скарбниці грецько-римської міфології поет вибрав і обробив сюжети, пов’язані з різноманітними перетвореннями. Згадайте, у яких відомих вам творах ви вже зустрічалися з перетвореннями?

(Учні згадують відомі українські, російські, німецькі народні казки, давньогрецькі міфи, зокрема, міф про Нарциса).

2. Виступ творчої групи: інсценування уривка з поеми «Метаморфози» «Аполлон і Дафна».

Мультимедійна презентація окремих уривків з твору.

3. Група мистецтвознавців озвучує слайди та захищає ілюстрації:

  Б) Міф про Фаетона                                                  В) «Арахна»

4. Робота з уривком з поеми «Метаморфози» «Чотири покоління людей» (Книга І, вірші 89 - 150, переклад М. Зерова).

А) Звучить музика Ріхарда Штрауса «Метаморфози».

Б) Презентація проектів за прочитаними уривками для описування золотого, срібного, мідного і залізного віків – робота в творчих групах.

І група: Яким, на думку Овідія, був «перший вік»?

ІІ група: Що змінилося у світі з появою срібного покоління людей?

ІІІ група: Які риси мало «мідне поріддя»?

ІV група: Чому поет вважає залізне найгіршим з усіх поколінь?

5. Підведення підсумків:

–  Чому Овідій класифікує чотири покоління людей, вживаючи назви різних металів?

(Відомо, що золото і срібло є благородними металами. Тому і люди на перших етапах свого розвитку теж були благородними. Згадайте: «золото душі», «золоті руки». Мідь – метал рожево-коричневого кольору, який під дією вологого повітря має здатність окислюватися і вкриватися зеленим нальотом. Так і в людей починають з’являються різні вади, вони стають більш жорстокими. А залізо – метал твердий. Люди, розвиваючись в економічному плані, поступово втрачають «золото душі», тобто все добре, хороше, що було в них). Згадайте вислови «залізне серце», «залізна душа».

–  Яке символічне значення має подібна класифікація?

(Поема Овідія «Метаморфози» містить прихований докір людству, яке «проміняло золото на залізо», перетворило блаженний земний рай на пекло, дозволило «вийти на люди війні та іншим нещастям»)

–  Як ви гадаєте, чому у людей виникали такі уявлення про минуле людства?

–  Герой іспанського письменника Сервантеса Дон Кіхот з пафосом заявляє: «Волею небес уродився я в сей залізний вік, аби на світі золотий вік, або, як іще кажуть, золоту добу воскресити».

А як на вашу думку, в яку добу живемо ми з вами? Чому?

–  Що може врятувати світ? Поясніть вашу думку.

6. Культурологічний коментар групи мистецтвознавців та групи літературознавців:

Рядки, які закінчують поему «Метаморфози»:

–  Подумайте, як поетичні рядки Овідія перегукуються з одою Горація «До Мельпомени»? (У цих словах міститься оцінка величезного обсягу здійсненої роботи і сподівання на те, що праця буде гідно поцінована нащадками).

Поема Овідія «Метаморфози» стала невичерпним джерелом сюжетів і мотивів для письменників, художників, музикантів.

Герої Овідія Пірам і Фісба, оспівані в ІV книзі «Метаморфоз», стали античними прообразами Ромео і Джульєтти.

У 1613 р. іспанський письменник Луїс де Гонгора написав ілюстровану поему про Пігмаліона і Галатею, що описані в ХІІІ книзі. У 1625 році скульптор Джованні Лоренцо Берніні завершив свою роботу «Аполлон і Дафна». У 1783 році австрійський композитор Карл Діттерс Діттердорф написав 12 симфоній на сюжети книг «Метаморфоз». З них збереглося 6.

До цього твору звертались і Леся Українка (поема «Ніобея»), П. Пікассо (ілюстрації до поеми), П. Рубенс («Пейзаж з Філемоном і Бавкідою»), Е. Делакруа («Овідій у скіфів»), Ш. Гуно (опера «Філемон і Бавкіда»).

Цитуванням з Овідія підкріплювали свої настанови автори поетик, читаних в Києво-Могилянській академії. Овідія наслідував Г. Сковорода («Похвала астрономії»). Т.Г. Шевченко називав Овідія «найдосконалішим творінням всемогутнього творця вселеної».

Українською мовою «Метаморфози» перекладали І. Стешенко, Олена Пчілка, М. Зеров, повний і довершений переклад «Метаморфоз» належить А. Содоморі.

7. Овідій і Україна. Слід зазначити, що на чорноморському узбережжі було створено чимало цікавих легенд про перебування в цих місцях Овідія. Вони існували протягом тривалого часу.

15 червня 1793 року було закладено фортецю на березі Дністровського лиману.

У 1795 році на честь Овідія названо Овідіополем («ополь» грецькою – місто), місто Овідія, тепер це селище міського типу в Одеській області.

Дослідники стверджують, що ці легенди знав відомий російський поет О. Пушкін, який теж був вигнанцем на тих же берегах.

У віршах цього періоду він неодноразово згадує римського поета:

  К ОВИДИЮ

• < Попередня
• Наступна >