Ніколи знову

Ніколи знову

День Перемоги – день смутку чи радості? Яких сліз більше на очах у цей день: щасливих чи скорботних? У наш буремний час навіть на це питання немає однозначної відповіді. Хай будуть різні думки, мирні суперечки, лише хай не буде байдужості.

І все-таки для нас, українців, які втратили на війні кожну п'яту людину, 9 травня – це Великий День. І ми низько схиляємо голову перед тими, хто ціною власного життя і здоров'я здобув перемогу над ворогом. Усіх, хто захищав рідну землю від ненависного ворога, чи то під червоними прапорами, чи під червоно-чорними прапорами, тих, хто наближав Перемогу у тривожному чеканні і в тилу, і на незахоплених територіях, ми шануємо всіх.

 

Вклоняємося низько, просимо пробачення за те, що затьмарилося мирне небо над вами, але обіцяємо, що жоден ворог не топтатиме нашу землю.

Ми пам'ятаємо. Вшановуємо пам'ять загиблих. Вітаємо тих, чиє життя сьогодні пов'язує нас із тими історичними подіями, і бажаємо здоров'я. Обіцяємо: ніколи знову не повториться трагедія на українській землі.