Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників
- Деталі
- Опубліковано: Понеділок, 13 квітня 2020, 09:41
- Перегляди: 211
Дистанційне навчання. Історія України. 10-А клас
Учитель: Гаврилюк Ю.П.
Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників
22 червня 1941 р. – порушення Німеччиною Договору про ненапад на СРСР.
Напад на Радянський Союз розпочався згідно з розробленим німецьким генштабом і затвердженим Гітлером 18 грудня 1940 р. планом «Барбаросса». Союзниками Німеччини у війні були Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина (допомогу також надавали Іспанія та Болгарія).
План «Барбаросса» – кодова назва плану воєнної операції фашистської Німеччини проти СРСР, згідно з яким війна проти СРСР повинна була стати «блискавичною», тобто закінчитися перемогою в дуже короткий термін, до того як супротивник зможе мобілізувати та розгорнути свої головні сили.
Згідно з планом «Барбаросса» гітлерівські війська складали три групи армій
Група армій
|
Головнокомандувач
|
Напрямки удару
|
«Північ»
|
В.-Й. фон Леєб
|
Ленінград, Прибалтика
|
«Центр»
|
Ф. фон Бок
|
Москва, Мінськ, Смоленськ
|
«Південь»
|
Г. фон Рундштедт
|
Україна, Крим
|
В Україні ворогові протистояли Південно-Західний та Південний фронти, Чорноморський флот, Дунайська та Пінська військові флотилії.
- перетворити Україну на німецьку колонію, джерело сировини, трудових ресурсів, родючих земель.
22 червня 1941 р. – бомбардування німецькою авіацією українських міст, бої на кордонах.
23 – 29 червня 1941 р. – найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне.
30 червня – 11 липня 1941 р. – відступ Червоної армії на обох фронтах: на Півдні німецько-румунські війська захопили Північну Буковину й Бессарабію та підійшли до Дністра; на Заході України взяли Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Житомир і наблизилися до Києва.
11 липня – 22 вересня 1941 р. – Київська оборонна операція, у результаті понад 600 тис. чол. опинилися в оточенні. У цій операції загинули командувач фронту М. Кирпонос, член військової ради М. Бурмистренко, начальник штабу фронту В. Тупикод.
19 вересня 1941 р. – гітлерівці зайняли Київ. Оборона Києва тривала 71 день, вона надовго затримала німців і дала змогу провести евакуацію на схід людей і великих підприємств Лівобережжя та Донбасу.
5 серпня – 16 жовтня 1941 р. – оборона Одеси тривала протягом 73 днів. Для посилення оборони Криму радянські війська організовано й непомітно для ворога евакуювались з-під Одеси.
25 жовтня 1941 р. – гітлерівці зайняли Харків. До кінця жовтня під ворожою окупацією опинилася також значна частина Донбасу.
30 жовтня 1941 – 4 липня 1942 р. – героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів.
16 листопада 1941 р. – радянські війська залишили Крим (крім невеликої ділянки з Севастополем).
У грудні 1941 р. німці зазнали поразки в битві під Москвою.
12–29 травня 1942 р. – невдала наступальна операція радянських військ під Харковом. У районі Барвенківського виступу в оточення потрапили три радянські армії, втрати склали 240 тис. чол. Катастрофа сталася внаслідок прорахунків керівництва країни.
22 липня 1942 р. – остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення м. Свердловська Ворошиловградської області (нині Луганської), але ціною величезних жертв, героїчного опору народу німецький план «блискавичної війни» був зірваний.
- Прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігнорування даних розвідки про дату наступу німецьких військ; заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності; зволікання з переоснащенням армії та побудовою оборонних споруд; відсутність чіткого плану на випадок масштабних військових дій (перемогти ворога збирались «малою кров'ю» на його території).
- Перевага німецьких сил на напрямках основних ударів.
- Сталінські репресії командного складу, досвідчених воєначальників напередодні війни.
- Жорстка централізація, атмосфера страху в країні вбивали ініціативу, гальмували вирішення нагальних проблем.
- Міжнародна ізоляція СРСР.
Мобілізація – переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей економіки на воєнний стан.
* * *
Основні заходи мобілізації:
- 7 липня 1941 р. – звернення керівництва УРСР до українського народу з закликом дати рішучу відсіч фашистській навалі;
- мобілізація до лав Червоної армії (з України – понад 2 млн. чол.);
- створення загонів народного ополчення з числа добровольців;
- спорудження оборонних укріплень;
- перебудова народного господарства на воєнний лад (збільшення випуску воєнної продукції, подовження робочого дня до 11 годин, скасування відпусток, дозвіл керівництву переводити працівників на будь-яку роботу без їхньої згоди, жорстка трудова дисципліна тощо);
- евакуація підприємств, колгоспів, наукових та культурно-освітніх установ, людей, цінностей та швидке налагодження виробництва в тилу (усього з України евакуйовано понад 550 великих підприємств, не менше 3,5 млн. населення; все, що не встигали вивезти, знищували);
- державна позика, добровільна здача населенням коштовностей та грошей до Фонду оборони;
- знищення органами НКВС політичних в'язнів, які перебували в українських в'язницях.
Домашнє завдання: Опрацювати § 31
Слідкуйте за змінами на цій сторінці!